Виробничі підприємства визначають промисловий потенціал народного господарства і безупинно змінюються в міру розвитку продуктивних сил і поглиблення виробничих відносин. На кожному етапі розвитку економіки переважне поширення одержують ті або інші типи виробничих організацій. У народному господарстві відбувається безупинне удосконалювання чинних організаційних структур управління і пошук нових, більш раціональних форм організації управління. Пізнання закономірностей і теоретичне пояснення цих процесів мають велике значення для підвищення ефективності промислового виробництва.
Організаційна структура управління – це форма поділу праці, що закріплює певні функції управління за відповідними структурними підрозділами апарату управління.
Менеджмент – термін, що сьогодні тісно увійшов до нашого словникового запасу і є складовою процесу управління, яка забезпечує координацію дій персоналу підприємства (організації) на всіх його рівнях з раціонального використання ним наявних ресурсів із застосуванням наукового підходу, психологічних та етичних норм керівництва.
Отже, менеджмент – це система управління, що містить сукупність принципів, методів, засобів і форм, розроблених і застосованих з метою підвищення ефективності виробництва та збільшення попиту, це процес активного впливу керівника на організацію з метою найбільш вигідного пристосування її умов до мінливого соціально-економічного середовища.
Основне в управлінні – ставити перед собою цілі, які б відповідали інтересам підприємства. Значення менеджменту полягає у тому, що він об’єднує капітал та співробітників фірми (організації, підприємства, установи).
Молодший спеціаліст (фахівець з виробничого менеджменту) готується для цілеспрямованої організаційно-управлінської діяльності в підрозділах та на підприємствах виробничого та невиробничого напрямку всіх форм власності.
Молодший спеціаліст зі спеціальності здійснює оперативне управління первинним виробничим підрозділом (бригада, зміна, дільниця) і повинен бути готовим до первинних видів діяльності, які виділяються у відповідності до їх призначення і місця в системі управління (планування, організація, аналіз і контроль, маркетинг, мотивація). На первинних посадах низового управлінського персоналу фахівець з організації виробництва вирішує конкретні проблеми в реалізації технологічних, соціально-виробничих і соціально-побутових задач.
Випускник спеціальності здатен займати такі посади:
- керівник малого підприємства;
- менеджер;
- фахівець у галузі управління;
- помічник керівника виробничого підрозділу;
- помічник керівника основного підрозділу;
- помічник керівника малого підприємства без апарату управління;
- інспектор з контролю за виконанням доручень;
- диспетчер виробництва;
- майстер виробничої дільниці;
- технік з підготовки виробництва;
- технік з праці;
- референт з основної діяльності;
- організатор з персоналу;
- інспектор з кадрів;
- агент із зайнятості і трудових контрактів;
- диспетчер із випуску готової продукції;
- агент із постачання;
- секретар адміністративних органів.
Молодший спеціаліст повинен бути підготовлений до активної творчої професійної та соціальної діяльності, яка б сприяла прогресу суспільного розвитку; вміти самостійно здобувати нові знання, контролювати та коректувати зроблене, мати високі моральні якості; сприяти підвищенню продуктивності праці, додержуватись режиму заощадження, виконувати правила охорони навколишнього середовища.
Зміст діяльності фахівця:
- розробка напрямків розвитку підприємства та нормативів оперативно-календарного планування виробництва;
- розробка потреби в матеріалах та сировині, трудових ресурсах;
- розробка річних та оперативних планів виробничо-фінансової діяльності підприємства;
- організація колективної праці на підприємстві;
- оперативне регулювання виробничої діяльності підприємства;
- організація збутової діяльності;
- організація роботи з кадрами;
- оперативний контроль процесу виробництва;
- контроль забезпечення виробництва необхідними виробами, транспортом;
- робота на комп’ютерній техніці.
Організація виробництва – це:
- розробка напрямків перспективного розвитку підприємства (підрозділу);
- розробка нормативів оперативно-календарного планування виробництва;
- розробка річних та оперативних планів виробничо-фінансової діяльності підрозділу (підприємства);
- участь у розробці бізнес-плану;
- розробка заходів щодо запровадження новітніх технологій та поновлення засобів виробництва.
Кваліфікація менеджера дозволяє:
- проводити аналіз та оцінку діяльності підприємства;
- брати участь у розробці стратегії і тактики підприємства з використанням сучасних методів та принципів управління;
- приймати оптимальні рішення в конкретних господарських ситуаціях;
- використовувати прогресивні методи прогнозування, планування, обліку, контролю та аналізу роботи підприємства.
Під час навчання молодий спеціаліст отримує знання з різних галузей знань, в тому числі суспільних, гуманітарних, природничих, правових, навички роботи на комп’ютерній техніці та з діловими паперами.
В основу підготовки фахівців покладено:
- систему стандартів середньої освіти;
- повну комп’ютеризацію навчального процесу;
- глибоке вивчення студентами іноземних мов;
- залучення до навчального процесу висококваліфікованих викладацьких кадрів;
- застосування прогресивних вітчизняних технологій навчання;
- створення необхідних умов для майбутнього працевлаштування.
Здобувши спеціальність менеджера, фахівці можуть правильно зорієнтуватись у сучасних ринкових відносинах, організувати власне підприємство, самостійно вибрати пріоритетні напрямки розвитку організації та ефективно управляти її роботою.